Львівська Аграрна палата упродовж трьох років видає електронний інформаційний бюлетень,  а також на паперових носіях газету «Вісник АгроФорум», у яких поширює успішний досвід  роботи землевласників та фермерів Львівщини - членів Палати. Вимогою  часу сьогодні стає побудова ефективних механізмів взаємозв’язку на рівні територіальних громад в кожній сільській громаді. Спільні заходи стосовно діяльності нашої організації, повинні бути сконцентровані на системному захисті прав земельної власності селян та підтримки нішевих культур з географічними зазначеннями у кожній сільській територіальній громаді.

Для  реалізації цієї мети уповноваженим у районах  слід  провести детальний  моніторинг щодо спадкоємців померлих власників земельних паів, щоб в повній мірі забезпечити збереження їх прав і свобод та охорону спадкового права на земельну частку (пай). Уповноважений має виступити в ролі «тимчасового повіреного управителя» до моменту реєстрації права власності  спадкоємцем,  чи визнання спадщини відумерлою.  

При виявлені порушень земельного законодавства, самовільного використання або захоплення земель пайового фонду, який не належить  до земель територіальних громад, слід негайно інформувати Управу Аграрної Палати. Адже з прийняттям Закону 3 квітня 2018 року № 2379-VIII про внесення змін до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення, з моменту припинення повноважень сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади, повноваження сільського, селищного, міського голови об’єднаної територіальної громади поширюються на територію територіальної громади, що приєдналася до об’єднаної територіальної громади", а відтак визнання спадщини відумерлою набуде у приміській зоні ще більшої грошової вартості.

Наступним не менш знаковим та ефективним механізмом відродження нашого села має стати підтримка нішевих культур у кожній територіальній громаді, де працездатне населення втрачає джерела доходу. Вирішенням проблеми має стати спеціалізація малих особистих селянських та  фермерських господарств на виробництві та експорті нішевої продукції, що дає можливість уникнути нерівної конкуренції з агрохолдингами та розширити ринки збуту в умовах звуження внутрішнього сегменту. 

Ця робота дозволить  відшукати у кожному районі декілька десятків сільськогосподарських культур, продуктів харчування, що відповідають всім міжнародним стандартам, заслужили довіру споживача, пов’язані з конкретною територією.

Наступним етапом має стати  отримання  назви  культури (продукту) з географічною  індикацією, проведення реєстрації її товарного знаку, популяризація у ЗМІ. 

Як приклад можна назвати сири в тому числі овечі та козячі, карпатський мед, стрийську квасолю «ясько», румбамбар, Раковецьку столову цілющу джерельну воду, винні настоянки, монастирські чаї з лісового різнотрав’я, куликівські ковбаси,  солене сало, узвар, вареники з вишнею, крученики з чорносливом та підливкою білих грибів, тощо, за умови, що вони чітко окреслені географічною зоною та місцем виробництва та /чи виробника.

Аграрна Палата буде дуже уважно ставляться до встановленої динаміки та пропонуватиме владі для впровадження методи підтримки для тих виробників, які прагнуть до якості їх виробництва та валоризації своїх товарів. 

Потрібно, щоб місцева динаміка розвивалася по всій території не тільки Львівщини, а паралельно з національною структурою з питання про підтримку розвитку системи географічних зазначень в Україні. Перші позитивні результати можуть мати хороший внутрішній, а згодом і експортний потенціал за умови інформаційної підтримки через нашу газету «Вісник АгроФорум», маркетингової підтримки та правового захисту з боку експертів - дорадників Палати, перетворити нішу географічних зазначень таких продуктів на аграрну політику на національному рівні.

Потенціал подібних товарів потрібно аналізувати, конкретизувати і формувати таку стратегію їх позиціонування та просування, яка дозволить максимізувати зусилля бізнесу і розкрити потенціал цих товарів для  широкого кола покупців, як всередині країни, так і за кордоном.

Слід відзначити ще одну важливу характеристику товарів з географічної індикацією, яка полягає в тому, що виробництвом таких товарів часто займаються групи малих (сімейних, родинних) і середніх підприємців, а значить, для просування колективних товарних знаків потрібно об'єднання зусиль виробників, на взірець кооперації або Асамблеї. 

За прикладом європейських об'єднань аграрних палат, така Асамблея могла б мати на меті просування товарів та дотримання заявлених стандартів якості. Об'єднання виробників отримували б  правовий захист своєї інтелектуальної власності, використовували колективні товарні знаки,  захищені від використання  недобросовісними виробниками. Такий  правовий захист служив би інтересам як виробників, так і споживачів товарів з географічної індикацією. 

Поряд з географічною індикацією, в Європі використовуються поняття PDO (захищена назва місця походження), PGI (захищений географічний вказівник) і TSG (гарантія традиційності). Також, ведуть облік і правовий захист способів виробництва, рецептури, традицій і тд. На думку наших експертів, це дуже цікавий напрямок, який повинен бути проаналізовано і використано для формування практики українського законодавства щодо захисту інтелектуальної власності та колективних торгових знаків.

Деякі товари з географічної індикацією в Україні вже є, але, звичайно ж, сьогодні складно або навіть неправильно говорити про те, що потенціал товарів з найменуванням місця виробництва реалізований. Нам здається, що потрібна набагато послідовніша робота на внутрішньому ринку. Слід знайомити споживача з цими товарами, забезпечити дотримання заявлених стандартів якості і забезпечити захист інтелектуальної власності на користь місцевих виробників. В даний час потрібно провести відбір заявок від кожної ОТГ на розгляд  продуктів з високим комерційним потенціалом, для включення їх в обласну програму підтримки.           Підтримка повинна бути, в першу чергу, в розробці програми взаємодії органів виконавчої влади та делегуванні Асамблеї Аграрних палат повноважень з управління проектами промоції товарів з географічної індикацією Це повинен бути центр, куди можна було б звертатися з питаннями, що стосуються продуктів з географічної індикацією, який взаємодіяв б з іншими міжнародними організаціями, зокрема, з питань юридичного захисту українських торгових знаків на зовнішніх ринках. Умови роботи такого проектного офісу ще належить визначити, але здається, що такий центр експертизи повинен бути і цей центр повинен бути відносно незалежний від поточних чинників.

Важливим фактором успіху є самоорганізація виробників, аналогічно  як і в європейському форматі СОРА-СОCEGA. Об'єднання виробників повинні зіграти важливу роль з внутрішнього контролю заявлених стандартів і дотримання спільних інтересів виробників товарів з географічної індикацією. У підсумку, така самоорганізація буде діяти в інтересах всіх учасників ринку, додасть довіри у відносини виробників, споживачів і держави.

                   

                                                             З повагою голова Управи ЛАП
  Ігор Вуйцик

 

load page 0.008060 second, load CPU 1.78