Міністерство юстиції України пояснило особливості продажу земельних ділянок, які передано в користування за договором оренди.

Земельну ділянку сільськогосподарського призначення можна продати, навіть якщо вона перебуває в довгостроковій оренді у фермерів або агрохолдингів, водночас орендар має право на переважну купівлю землі сільськогосподарського призначення.

Процедура продажу землі сільськогосподарського призначення, яка перебуває в оренді, передбачає такі кроки:

1. за наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов’язаний не пізніше ніж за 2 місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо її продажу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається не пізніше ніж за два місяці нотаріусу, який буде здійснювати посвідчення договору купівлі-продажу, разом із проєктом такого договору;

2. нотаріус зобов’язаний протягом 3 робочих днів повідомити орендаря цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку про намір власника земельної ділянки продати її, умови продажу та пропозицію скористатися своїм переважним правом;

3. у разі якщо орендар має намір скористатися цим правом, він повинен протягом 1 місяця з дати отримання відповідного повідомлення від нотаріуса повідомити останнього про бажання придбати земельну ділянку на умовах, запропонованих власником. У такому випадку протягом місяця з дня отримання повідомлення від орендаря нотаріус призначає день і час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки між власником і орендарем;

4. якщо протягом місяця з дня, коли орендар був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, такий суб’єкт не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом, або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з’явився для укладення такого договору в день і час, призначені нотаріусом, вважається, що він втратив своє переважне право, і власник може продати земельну ділянку іншій особі.

До особи, якій передано переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, переходять усі права та обов’язки попереднього суб’єкта (орендаря) такого права за правовідносинами, пов’язаними з реалізацією такого права. Також важливим є той факт, що передання переданого переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення третім особам забороняється.

Також законодавець у статті 131 Земельного кодексу України встановив певні запобіжники для захисту прав орендарів, передбачивши, що:

• земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності можуть відчужуватися за договорами дарування, довічного утримання, спадковим договором лише на користь іншого з подружжя або родичів;

• міна таких земельних ділянок (крім обміну в межах масиву земель сільськогосподарського призначення), їх внесення до статутного капіталу юридичної особи чи передання в заставу можуть здійснюватися лише за згодою орендаря.

Джерело: www.pravo.ua